«Тупик імені Тупицького». Як Зеленський розправився з головою Конституційного суду

<p>В протистоянні голови Конституційного суду та президента – новий виток</p> — «Тупик імені Тупицького». Як Зеленський розправився з головою Конституційного суду

В протистоянні голови Конституційного суду та президента – новий виток

Об этом сообщает Москов постскриптум



В Офісі президента знайшли лазівку в законодавстві, але відсторонення видається дуже спірним


Війна Володимира Зеленського з Конституційним судом вийшла на новий рівень. Голову КС Олександра Тупицького 29 грудня указом президента відсторонено від виконання обов’язків на два місяці. Формальна причина – клопотання Офісу генпрокурора. Тупицькому пригадали його «грішки» дворічної давнини: у жовтні 2018 року слідчі Генпрокуратури за участю СБУ записали розмову нинішнього голови КС в рамках кримінального провадження щодо ексголови Вищого господарського суду Віктора Татькова, який перебуває у розшуку. Тупицький переконував донецького бізнесмена Владислава Дрегера не свідчити про його роль у подіях навколо «Зуївського енергомеханічного заводу», в заволодінні яким підозрюють Татькова. Прокуратура підозрює Тупицького у впливі на свідків та завідомо неправдивих показах. Втім причину відсторонення голови КС, враховуючи історію його стосунків з Офісом президента, точніше було б назвати приводом.

Історія питання

Конституційний суд потрапив під загальну обструкцію після прийняття скандального рішення про скасування е-декларацій. В його мотивувальній частині судді зазначили, що їхня перевірка НАЗК є зовнішнім впливом на незалежну судову гілку влади, але в результаті скасували електронне декларування взагалі для всіх, хто під нього підпадав. Це викликало миттєву реакцію на Заході та поставило на паузу співпрацю України з міжнародними інституціями – зокрема, підвісило критичний транш від МВФ.


Рішення КС про скасування е-декларування викликало протести під будівлею суду

Відповідь з Банкової була дуже імпульсивною. Зеленський зареєстрував в Верховній Раді законопроєкт щодо розгону цього складу Конституційного суду, який здебільшого був сформований ще до того, як він прийшов до влади. Але такий радикальний крок здався юридично сумнівним навіть «слугам народу», згодом він отримав скептичний висновок Венеційської комісії і бравурна президентська ініціатива була схована під сукно. Парламент в ручному режимі повернув повноваження НАЗК щодо перевірки декларацій та кримінальну відповідальність за недостовірне декларування. Та обмежився лише закликом до суддів, що заплямували себе таким одіозним рішенням, добровільно подати у відставку. Судді, яких за Конституцією до спливання дев’ятирічного строку їхніх повноважень можуть звільнити лише вони самі, дали зрозуміти, що такого подарунку робити не збираються. А стосунки між судом та центральною владою з колишніх досить холодних відверто перейшли у стадію гарячого протистояння.

КПК проти Конституції

Аби зупинити роботу органу, який своїми подальшими своїми діями, увійшовши в раж, міг наробити ще більше лиха (зокрема, на розгляді суду перебуває питання про конституційність такої вистражданої Зе-командою земельної реформи) пропонувалося кілька варіантів. Наприклад, прийняття простою парламентською більшістю змін до закону про КС щодо збільшення кворуму для прийняття рішень. Враховуючи, що суд є недоукомплектованим самою Верховною Радою, це автоматично заблокувало б його роботу. Втім було знайдене інше рішення – четверо суддів вирішили просто не брати участь в роботі суду, аби він взагалі не міг зібратися через відсутність кворуму. Але тимчасовість такої конструкції є очевидною, тому в Офісі президента не зупинялись і таки знайшли юридичну лазівку, аби нейтралізувати Тупицького, якого і вважають причиною всіх негараздів.


Після останніх рішень до суддів КС не найкраще ставлення не тільки у президента
Після останніх рішень до суддів КС не найкраще ставлення не тільки у президента

Спосіб для цього був обраний дуже спірний. У Зеленського наголошують, що рішення є тимчасовим (Тупицького не звільняють) та посилаються на статтю 154 Кримінально-процесуального кодексу про відсторонення з посади особи, яку підозрюють у злочині. В третьому пункті цієї статті згадується про право президента відсторонювати від посади осіб, що призначались президентом, на підставі клопотання прокурора (ним же регулюється відсторонення директора НАБУ). Тупицький призначався саме президентом, тільки не нинішнім, а позаминулим – Віктором Януковичем ще в травні 2013 року. Головою суду його обрали у вересні 2019-го.

У Конституційному суді, зрозуміло, свій погляд на ситуацію. Його пресслужба розповсюдила реліз, в якому наголосила, що звільнення судді КС здійснюється виключно на підставах, передбачених статтею 149 Конституції, а поділ суддів на «президентських» та всіх інших призводить до їхнього нерівного правового статусу. Конституція ж за логікою стоїть вище за будь-який кодекс.

Згодом правовий департамент КС видав розширене пояснення своєї позиції, зазначивши, що Конституція не наділяє президента правом відсторонення від посади судді Конституційного Суду і взагалі не передбачає можливості такого відсторонення. А стаття КПК, на яку посилаються в Офісі президента, нібито не поширюється на членів КС. Тож Тупицький, на думку правового департаменту, продовжує виконувати свої обов’язки, а президент має свій «явно злочинний» указ від 29 грудня негайно скасувати.

Також суд оголосив про скликання спецзасідання «з цього приводу». Проте в анонсі не уточнюється, коли відбудеться це спецзасідання та що ж конкретно буде на ньому розглядатися. Раптом судді зрозуміють безперспективність подальшої ескалації та самі звільнять Тупицького, як зробили з попереднім головою суду Станіславом Шевчуком?

Діра в законі

Рішення про відсторонення Тупицького супроводжував шквал схвальних коментарів від депутатів «Слуги народу». Вони й не приховують, що рішення є політичним. «У першу чергу, це цілком логічне продовження того процесу, який ми почали в парламенті, коли зібрали 226 підписів народних депутатів під зверненням до КС із закликом добровільно піти у відставку, тому що зараз немає суспільної довіри до цієї інституції», – заявив голова фракції «слуг» Давид Арахамія. Заступниця голови антикорупційного комітету парламенту Галина Янченко допустила, що термін відсторонення голови КС по закінченню двох місяців може бути продовжено: «Дуже важливо знайти вихід з цієї конституційної кризи. Я б її навіть назвала «конституційним тупиком імені Тупицького». Тому підтримую рішення президента Володимира Зеленського, вважаю цей крок справедливим і таким, що зроблений в інтересах України». Представник президента в Конституційному суді Федір Вениславський запевнив, що президент діє повністю в межах своїх конституційних повноважень, а якась особлива процедура відсторонення судді КС від обов’язків ніде не виписана.

У цьому клінчі кожен може займатися юридичною казуїстикою на свою користь, але схоже на те, що повноцінно працювати КС в нинішньому складі, вже не дадуть. Втім не можна відмітати і варіант пошуку компромісів.

«Проблема в тому, що закон про Конституційний суд взагалі не передбачає процедури відсторонення судді у зв’язку з відкриттям кримінального провадження або конфліктом інтересів, – зауважує правник Ігор Коліушко. – Тож президент, видаючи свій указ, вийшов за межі своїх конституційних повноважень і з правової точки зору цей указ не треба виконувати. Але це породить політичну кризу. Думаю, КС мав би шукати якийсь компроміс, бо вони самі прийняли дурне рішення, з якого все й почалося».

Діру в законі, якою скористались у Зеленського, відмічає і політолог Володимир Фесенко.

«Це в стилі президента, який не звертає уваги на такі «дрібниці», але цією дірою можуть скористатися і його опоненти, – вказує він на підводні камені такого рішення. – Якщо Тупицькому та його соратникам вдасться зібрати анонсоване спецзасідання, вони можуть визнати указ президента неконституційним. Але й Зеленський може не визнавати Тупицького головою, і робота суду буде заблокована. Не виключаю і певних компромісів: чи то Тупицький сам відійде в сторону, чи то в суді буде обраний новий голова. Але очевидно, що треба вносити зміни до закону про КС в частині того, що робити, якщо пред’явлена підозра його членам».

Не можна не відмітити ще один аспект: президент в своїй боротьбі з нелояльною інституцією заручився допомогою більш ніж лояльної прокуратури. Це особливо кидається в очі на фоні того, як прокуратура всіма силами намагається «відмазати» від слідства заступника голови Офісу президента Олега Татарова. Втім крапка в історії «Як Володимир Олександрович посварився з Олександром Миколайовичем» ще не поставлена.

Павло Вуєць, «Главком»



Джерело статті: “http://glavcom.ua/publications/tupik-imeni-tupickogo-yak-zelenskiy-rozpravivsya-z-golovoyu-konstituciynogo-sudu-727945.html”

До того как узнал правду о себе, был правдолюбом. (Б.Крутиер)